Гостиница Лисичанск

Детальную информацию о номерах,
дополнительных услугах, условиях
бронирования и оптимальном маршруте
к гостинице можно узнать по номеру:

+38 (066) 822 88 28

Вчимося спілкуватися (поради для батьків)

Умови розвитку сучасних дітей дуже різняться від того часу, в якому виросли їхні батьки. У теперішній час діти ростуть все більш залежними від технічного прогресу: комп’ютерів, телебачення, Інтернету, мобільних телефонів. Батьки зайняті проблемою побудови кар’єри чи просто добутком коштів на утримання сім’ї. У всіх безліч важливих справ, а дозвіллям у колі родини все частіше стає спільний перегляд телепрограм. Сімейні ігри у лото, доміно, шаради уходять в небуття.

Але ж саме дефіцит спілкування і є частою першопричиною сімейних конфліктів між дітьми та батьками. Виною цьому не завжди є трудова та особиста зайнятість дорослих, але і невміння дітей будувати вербальні взаємовідносини. Діти «ростуть» на комп’ютерних іграх, в яких вони отримують масу емоцій, виплеск адреналіну, можливість бути супергероєм без зусиль. Вони «розмовляють» SMSками, заводять віртуальних друзів, переймають манеру поведінки і мовлення американських підлітків, точніше, тієї подоби підлітка, яким його представляють засоби масової інформації. А у сучасного телебачення, як відомо, один бог – рейтинг; його мало хвилює вплив якості продукції на формування моральної та психічної стійкості підростаючого покоління, аби кількість глядачів збільшувалась.

Щирі стосунки дорослого з дитиною спираються на вміння відкрито висловлювати свої думки, почуття, сумніви та переконання. Це можна робити за допомогою таких технік позитивного спілкування: «Я-повідомлення», «Активне слухання», «Вирішення конфліктних ситуацій», «Практикум ефективної взаємодії» та інші. Пропонуємо вашій увазі дві техніки.

Техніка позитивного спілкування «Я-повідомлення»
«Я-повідомлення» - це основа спілкування між близькими людьми. Діалог може відбуватися приблизно з таких фраз:

- Я відчуваю, що...
- Я упевнена, що іноді
- Я відчуваю тривогу, якщо...

Говорячи таким чином, легше отримати доступ до своїх почуттів. Коли людина каже: «Я роздратована», а не «Ти мене розсердив», то це може означати: «Так, я роздратована. І я в змозі самостійно щось зробити з власною роздратованістю, взяти на себе відповідальність за виникнення цього почуття. Бо я не вважаю, що у тебе є кнопка, на яку ти натиснеш, щоб я розсердилась».
Найкращій спосіб опанувати свої емоції – розповісти про них у формі «Я-повідомлення». Крім того, такий спосіб не несе загрози психологічній території іншої людини. І тому не виникає потреби захищатися.
Порівняйте дві фрази:
1. Ти знову довів мене до головного болю своїми витівками!
2. Я починаю нервуватися, коли ти поводишся таким чином (запізнюєшся на заняття, невчасно приходиш додому з прогулянки, не миєш за собою посуд). Як наслідок – у мене починає боліти голова.
Перша фраза – «Ти-повідомлення». Вона викликає почуття провини і змушує захищатися. У разі використання «Я-повідомлення» є ризик почути: «А я тут до чого?» - і це може бути початком діалогу.

Техніка активного слухання

На жаль, дуже часто люди впевнені, що їм усе зрозуміло в ситуації спілкування з партнером, навіть якщо вони не цікавились у нього, що він думає чи відчуває. Спрацьовує так званий механізм перенесення на іншу людину власних думок та почуттів, власного бачення та розуміння. У взаємодії з дітьми це трапляється частіше, ніж у взаємодії з дорослими. І єдиний спосіб все ж таки зрозуміти співрозмовника – запитати його про думки, почуття тощо. Запитати з уважністю, демонструючи готовність слухати та розуміти. Цьому допомагає так зване активне слухання. Уважний погляд, кивання головою, емоційна реакція на деякі фрази («Що ти кажеш!», «Як цікаво!»), повторення кінцівок речень або уточнення, чи правильно ви зрозуміли сказане – цими прийомами володіє кожен з нас. Ми так поводимося, коли нам справді цікаво.
Спробуйте навпаки – навіть якщо те, що розповідає дитина, не дуже вас цікавить, почніть застосовувати прийоми активного слухання. Можливо, ваше ставлення до дитячої історії дещо зміниться, отже зміняться на краще і ваші стосунки з дитиною.

Журило А.В., соціальний педагог КЗЛСШ №8

Фасад
Фасад здания
Номер
Номер гостиницы
Вход
Главный вход
Кафе-бильярд
Кафе-бильярд

© 2011 Гостиница "Лисичанск"
Карта сайта