Гостиница Лисичанск

Детальную информацию о номерах,
дополнительных услугах, условиях
бронирования и оптимальном маршруте
к гостинице можно узнать по номеру:

+38 (066) 822 88 28

Україна чи США: хто більше зацікавлений в розвитку української науки?

Дискусії щодо проблем освіти й науки останнім часом неабияк актуалізувалися в українському суспільстві. Очевидно, що дедалі більше людей розуміє під словом «еліта» не заможних урядовців, а дійсно освічених людей, котрі своїми науковими досягненнями репрезентують Україну й здобувають їй визнання на світовій арені.

Минулого 2011 року, попри те, що держава оголосила його роком «освіти й інформаційного суспільства», фінансування освітньо-наукової сфери скоротила на 1,5 млрд. гривень. Видатки на потреби освіти складали 6% ВВП – проти відповідних 12% у Німеччині та 15% у США.

У бюджеті 2012 року на освіту виділили 93 млрд. грн., або тих же 6% від ВВП, що й у 2011, це тоді як у статті 61 Закону України «Про освіту» зафіксовано пряму вимогу, що державне асигнування на освіту має бути обсягом не менше, ніж 10 % від національного доходу. Тож попри демагогію Міністерства освіти та науки України, не секрет, що останніми роками бачимо відтік висококваліфікованих молодих науковців за кордон у пошуках кращих перспектив.

Про проблеми та перспективи, а також про роль американської підтримки вітчизняної науки ГУРТ мав нагоду поспілкуватися зМерилін Пайфер - асоційованим директором програм інституційного розвитку CRDF Global та відомим експертом у галузі вищої освіти та університетських дослідних програм у країнах Східної Європи та Центральної Азії.

ГУРТ: Пані Мерилін, як давно Фонд діє в Україні, та в чому полягає основна ціль його діяльності?
Організацію заснував в 1995 році Національний науковий фонд згідно з рішенням Конгресу США. Ціль - сприяти міжнародному науково-технічному співробітництву через надання грантів, технічних ресурсів, проведення навчання для науковців та дослідників. У назві криється головна місія нашої організації – сприяти розвиткові країн, особливо – республік колишнього Радянського Союзу.

Україна посідає пріоритетне місце у Фонді, перші офіси було відкрито саме в Києві. Посилена увага до України в той час була спричинена, перш за все, значними побоюваннями, що після розпаду Союзу науково-технічна сфера могла лишитися без підтримки. Пам’ятаємо, який хаос панував тоді в державі. Іншою причиною була важливість співпраці з українськими науковцями, співпраця довкола перспективних ідей задля стабільності в Україні.

ГУРТ: Як формуються стратегічні пріоритети Фонду, зокрема в Україні?
Перш за все, свою діяльність ми спрямовуємо на надання дослідницьких грантів науковцям, що працюють у фундаментальній та прикладній науці, грантів на обладнання, на підтримку комерціалізації технологій, наукових конференцій та навчальних семінарів. Все це загалом має сприяти інтеграції наукових досліджень, що проводяться в Україні, зі світовими науковими тенденціями.

Ми працюємо на конкурентних засадах, обираючи ті сфери, які є перспективними та потребують найбільшої підтримки, зокрема проекти дослідження кліматичних змін, альтернативних джерел енергії та технологій їх розвитку. В Україні при наданні подібних грантів ми співпрацюємо з держустановами, враховуючи їхню точку зору. Після вивчення всіх «за» і «проти» ми приймаємо рішення на користь того чи іншого проекту досліджень.

ГУРТ: Пані Мерилін, а як саме відбувається співпраця Фонду з українськими науковцями?
Ми намагаємося підтримувати локальні дослідження невеликих університетів, оскільки топ-університети мають більше можливостей залучати різні джерела фінансування. Проблема української науки - це відмежовування її від освіти, університетів та науково-дослідницьких центрів. Відповідно, молоді науковці, навчаючись, не мають достатнього фінансування для розробки власних досліджень. Наш Фонд прагне заохотити молодих дослідників займатися наукою.

Прикладом можна вважати два проекти: з Дніпропетровським національним гірничим університетом щодо розробки гірничих технологій та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника щодо досліджень у сфері нано-технологій. Науково-дослідницький центр на базі Дніпропетровського університету проводить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі нано-технологій для підвищення енергоефективності катодів, сонячно-електричних і термоелектричних матеріалів. Діяльність цього центру присвячена гірничій безпеці та розробці гірничих технологій, що сприяють збереженню навколишнього середовища.

ГУРТ: Що мотивує Америку інвестувати в українську науку?
Мотивація бізнес-інвесторів та фондів, подібних нашому, дещо відрізняється. Коли мова йде про фінансові вливання від бізнесу, то очевидно, що результатом має бути отримання певної вигоди. Прибуток є найкращим мотиватором. Якщо американські бізнесмени бачать, що українські лабораторії працюють над розробкою технологій чи ідей, які певним чином можуть покращити їхній продукт, зробити його швидшим чи дешевшим, конкурентноспроможнішим на ринку, вони інвестуватимуть гроші на розробку таких технологій. Коли ж говоримо про підтримку з боку Фондів чи держави, то головна мотивація – бажання через розвиток технологій сприяти досягненню економічної стабільності та зростання в державі, а отже – і в світі, а також зробити результати досліджень доступними для США.

З початку своєї діяльності (вересень, 1995) Фонд цивільних досліджень та розвитку (CRDF Global) надав 699 грантів для виконання науково-дослідних проектів на загальну суму $21,55 млн, в тому числі від CRDF $12,23 млн., від американських компаній-партнерів $7,15 млн, та від Уряду України - $2,15 млн. Загалом було підтримано близько 3000 вчених з 105 наукових установ України.

Надані гранти Фондом цивільних досліджень та розвитку,
починаючи з вересня 1995 року до сьогодення

ГУРТ: Останніми роками маємо тенденцію до виїзду українських науковців за кордон. Молодь, що їде на навчання, часто не повертається додому, а старше покоління надає перевагу роботі в іноземних наукових організаціях...
Подібні проблеми актуальні не лише для України. Більше того, не варто говорити, що така ситуація властива винятково країнам пострадянським. Молодь у пошуках свого покликання та місця в світі бажає випробувати себе багато в чому. Українське прислів’я «Добре там, де нас нема» ілюструє ці настрої. З іншого боку, часто молоді фахівці бачать більше перспектив за кордоном, аніж в Україні. Обмін досвідом необхідний для науковців із різних сфер та куточків земної кулі, проте українські науковці повинні працювати в своїй країні задля її розвитку. Діяльність нашого Фонду, зокрема, й націлена на те, аби забезпечити достойні умови для науковців тут, вдома.

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ в партнерстві з Центром волонтеріату "Добра Воля" за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Фасад
Фасад здания
Номер
Номер гостиницы
Вход
Главный вход
Кафе-бильярд
Кафе-бильярд

© 2011 Гостиница "Лисичанск"
Карта сайта